відрядний
ВІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е.
Який здійснюється залежно від кількості виготовленої продукції.
Оплата за роботу у вихідний день відрядникам обчислюється за подвійними відрядними розцінками (з мови документів).
ВІДРЯ́ДНИЙ², а, е.
1. Стос. до відрядження, пов'язаний із ним.
Нарешті відрядні клопоти закінчилися, і я поїхав на вокзал (із журн.).
2. у знач. ім. відря́дні, них, мн. Гроші, видані на витрати, пов'язані з відрядженням.
Іванчука запрошено на роботу, на .. справжню посаду з постійною платнею, відрядними, добовими (В. Підмогильний);
– Нехай пішки йдуть [члени комісії]. Це не моя справа. – Та, власне, – байдуже засміявся Преображенський. – Відрядні одержують (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)