відрізуватися
ВІДРІ́ЗУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДРІ́ЗАТИСЯ, і́жеться, док.
1. Відокремлюватися відрізанням.
Під ґудзик гімнастьорки потрапив колосок, відрізався, висить (Григорій Тютюнник).
2. тільки недок. Пас. до відрі́зувати 1–3.
Найкращі гордовиті ясени зі стогоном .. падали на холодну землю. З їхнього ще живого тіла відрізувались чотириаршинні шпони (М. Стельмах);
У трубопрокатному виробництві при непродуманому зменшенні довжини труб підвищується витрачання металу за рахунок збільшення числа кінців труб, що одрізуються (з наук.-техн. літ.);
На підставі наявних сертифікатів власникам паїв відрізувалися земельні ділянки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)