відселення

ВІДСЕ́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відсели́ти.

П. Столипін спровокував масове відселення найактивнішої частини українського села до Сибіру та Далекого Сходу (із журн.);

При відселенні громадян із будинків, які стають на капремонт, у межах можливого враховуються їхні побажання (з газ.);

Через геологічні процеси у Закарпатті потребують відселення 579 сімей. Це родини, житло яких розташоване в зонах активних зсувних процесів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)