відслідковувати
ВІДСЛІДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСЛІДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. що. Те саме, що відсте́жувати 1.
Існує положення про реєстрацію тих цінних паперів, які українські емітенти планують випускати на зовнішні ринки. Проте інститут реєстрації – скоріше просто інструмент, який дасть змогу відслідковувати інвестиційні процеси (з публіц. літ.);
Профспілки через свої комітети і комісії відслідковують належне виконання колективних договорів (із журн.);
Газета “День” запрошує продовжити дискусію всіх, хто відслідковує динаміку політичних процесів як у нашій країні, так і у сусідів (з газ.);
Супутник був запущений на орбіту в грудні 2006 року для того, щоб відслідковувати незначні зміни яскравості прилеглих зірок (з газ.).
2. кого, що. Вистежувати когось, вести спостереження за ким-, чим-небудь.
Наші дії, звичайно, відслідковували – це ясно. Напевно, писались якісь звіти і тому подібне (Ю. Андрухович);
– Ми вже давно відслідковували кожен ваш крок (О. Ірванець);
Щоб відслідкувати злодія, у будинку було встановлено відеокамери (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)