відсмикуватися
ВІДСМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСМИКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
Смикнувшись, відсторонюватися від кого-, чого-небудь (перев. про руку, ногу і т. ін.).
Усіх нас розважало, коли дівочі тендітні руки, ненароком доторкнувшись до металевої обшивки автобуса, відсмикувались, як від вогню, бо нахолонулий на морозі метал так і хапав (О. Гончар);
Рука.., одсмикнувшись, майнула в повітрі (Ю. Смолич);
Доторкнувшись до шкіри на руці при киданні монети, Кирило гидливо і нажахано відсмикнувся, мовби уражений розрядом струму (С. Процюк).
Словник української мови (СУМ-20)