відсортовувати

ВІДСОРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. кого, що. Відбирати, відділяти сортуванням.

Садильний матеріал уважно відсортовують, щоб відібрати однакові саджанці (з наук. літ.);

– Картка сортування придумана для того, щоб на етапі вступу відсортувати хворих за нагальністю надання допомоги, – каже лікар-анестезіолог (з газ.);

Уже наступні півроку підприємство має із застосуванням багатоступеневої технології відсортувати 50 % твердих побутових відходів міського сміттєзвалища Черкас (з газ.);

// Відбраковувати, вилучати щось непотрібне, зайве.

Потім у трієрному блоці відсортовують довгі та короткі домішки, і далі насіння попадає на пневмостіл, де відбувається його сортування за питомою вагою (з наук.-техн. літ.).

2. що, спец. Розташовувати об'єкти, дані в певному порядку за заданим критерієм.

Слід відсортувати список у порядку спадання дати народження (з навч. літ.);

Запропоновано відсортувати масив за марками автомобілів та вивести його на екран у формі таблиці (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відсортовувати — відсорто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відсортовувати — -ую, -уєш, недок., відсортувати, -ую, -уєш, док., перех. Відбирати, відділювати сортуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсортовувати — СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти.  Словник синонімів української мови
4. відсортовувати — ВІДСОРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Відбирати, відділювати сортуванням. Садильний матеріал уважно відсортовують, щоб відібрати однакові саджанці (Озелен. колг. села, 1955, 122); Для посіву слід відсортовувати лише крупне насіння (Зерн. боб. культ., 1956, 63).  Словник української мови в 11 томах