Словник української мови у 20 томах

відстелитися

ВІДСТЕЛИ́ТИСЯ, сте́литься, док.

Закінчити, перестати стелитися.

* Образно. Віддаленіє рій причин, Відстелиться, як поле орне, Засіяне, хто знає чим – Любов'ю вічною навічно? (М. Вінграновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відстелитися — відстели́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови