відстрашувати
ВІДСТРА́ШУВАТИ, рідко ВІДСТРА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш, рідко ВІДСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
Лякаючи когось чим-небудь, відганяти.
Заробок став менший, а натомість ошуканство, майже в живі очі, змагалося і відстрашувало покупців (І. Франко);
Цілими ночами довкола сіл горіли вогнища, щоб відстрашувати від жител небажаних і грізних гостей [вовків] (В. Гжицький);
Винищувати окремі види шкідливих птахів спеціалісти рекомендують тільки в крайньому разі. Здебільшого вважають за доцільне відстрахувати птахів (з наук.-попул. літ.);
Робусинський думав відстрахати [пустунів], глянув з погордою і гукнув: “Зась, свинота!” (А. Свидницький);
Товариші сміялися з нього досхочу, але се не відстрашило його від їди (О. Маковей);
Думка така [одружитися на Зіні] є, а сказати боюся, щоб не відстрашити її від себе (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)