Словник української мови у 20 томах

відстугоніти

ВІДСТУГОНІ́ТИ, ни́ть, док.

Закінчити, перестати стугоніти.

Відстугоніла гарматна канонада;

* Образно. Життя відстугоніло, виїлось краплинами дощу та випилось чеканням (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відстугоніти — відстугоні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відстугоніти — -нить, док. Перестати, припинити стугоніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови