Словник української мови у 20 томах

відступитися

ВІДСТУПИ́ТИСЯ див. відступа́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відступитися — відступи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відступитися — [в'ідзступитиес'а] -упл'ус'а, -упиес':а, -упиец':а, -упл'ац':а; нак. -пис'а, -п'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. відступитися — див. відступатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відступитися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. відступитися — ВІДСТУПИ́ТИСЯ див. відступа́тися.  Словник української мови в 11 томах
  6. відступитися — Відступатися, -паюся, -єшся сов. в. відступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти съ дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Мет. 228. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. Котл. Ен. І.  Словник української мови Грінченка