відсьорбувати

ВІДСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСЬОРБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Відпивати, сьорбаючи.

Брав пробу, нюхав, дивився на світло, відсьорбував маленький ковточок (З. Тулуб);

Майор Монтегю ще якийсь час посидів, відсьорбуючи з келишка гіркуватий напій (П. Загребельний);

Бумблякевич відсьорбав вишнівки і тільки тепер усвідомив, що в хаті нема електрики (Ю. Винничук).

Значення в інших словниках

1. відсьорбувати — відсьо́рбувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відсьорбувати — -ую, -уєш, недок., відсьорбати, -аю, -аєш, док., перех. Відпивати, сьорбаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсьорбувати — ВІДСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСЬОРБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відпивати, сьорбаючи. Брав пробу, нюхав, дивився на світло, відсьорбував маленький ковточок (Тулуб, Людолови, II, 1957, 131); Майор Монтегю ще якийсь час посидів...  Словник української мови в 11 томах