відсікатися
ВІДСІКА́ТИСЯ, а́ється, недок.
Пас. до відсіка́ти 1–5.
Їжу Семенову й лікареві доставляв транспортер, причому та частина його, що побувала в каюті, щоразу відсікалася і знищувалась (І. Росоховатський);
Піхота відсікається танками від окопів (із журн.);
Відрізки паралельних, які відсікаються паралельними, рівні (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)