відтавання
ВІДТАВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відтава́ти.
Отверділі, замерзлі, за всіма ознаками неживі комахи після відтавання оживали і починали рухатися (з наук.-попул. літ.);
Після відтавання землі добрива рівномірно розподіляються в ґрунті (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)