відтесаний
ВІДТЕ́САНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відтеса́ти.
Голову суперника прикрашав шолом, недбало відтесаний із шкаралупи гігантського горіха (із журн.);
Відтесаний камінь первісна людина використовувала замість ножа (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)