відформований
ВІДФОРМО́ВАНИЙ, а, е, спец.
Дієпр. пас. до відформува́ти.
Будували церкву київські майстри, певно, не дуже високої кваліфікації. Цегла відформована та випалена гірше порівняно зі спорудами часів Мономаха (з наук. літ.);
Відформований на колі або в руках предмет підсушується (з наук. літ.);
Внаслідок пропускання карамельної маси між валками отримують відформований пласт, що являє собою окремі льодяники, з'єднані тонким шаром карамельної маси (з наук.-попул. літ.);
// відформо́вано, безос. пред.
Створений макет пам'ятника в повний розмір було відформовано, залито гіпсом та перевезено з маленької майстерні до великого цеху (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)