відхилятися
ВІДХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДХИЛИ́ТИСЯ, илю́ся, и́лишся, док.
1. Нахилятися в якийсь бік порівняно з попереднім положенням.
Вона не одхилялась, а ще мов ближче пригорнулась до його [нього] (Панас Мирний);
Стрілка компаса відхиляється від свого звичайного положення (з наук.-попул. літ.);
В тій хвилі відхилилася запона намета (І. Франко);
Підполковник і сотник схопилися за зброю, відхилились од вікон (М. Стельмах);
// Відчинятися (про двері, кватирку і т. ін.); прочинятися.
В цей момент двері відхиляються (О. Гончар).
2. Переміщатися в якийсь бік від прийнятого або усталеного напряму руху.
– Ми не будемо відхилятись од маршруту (О. Донченко);
Ріки ніколи не течуть по прямій лінії, а завжди відхиляються (з наук. літ.);
Соломії здавалось, що вона дуже одхилилась уліворуч (М. Коцюбинський);
Солом'яна чуприна спадає хлопцеві на лоба, а очі з-під неї зірко примружені весь час вперед, щоб не збитися з курсу, не відхилитись від судна вбік (О. Гончар);
// Не збігатися, утворювати різницю з чимсь (про час).
Середній час відхиляється від справжнього на різну величину протягом року (з навч. літ.);
// перен. Перериваючи розпочату тему розмови, переходити до іншої.
Ви продовжуєте відхилятися від теми. Ваші тези чекають на ваші докази, а ви продовжуєте займатись демагогією і пересмикуванням (з Інтернету).
3. перен. Припиняти зв'язки з кимсь; відвертатися.
Як почалася ця попівська панщина, селяни почали потроху одхилятись од священиків (І. Нечуй-Левицький).
4. перен. Своїми діями, вчинками відходити, відступати від постанови, програми і т. ін.
Ми всі цілком зневірились у щирість та совісність [щирості та совісності] крутійського уряду, який по маніфесті 17-го [жовтня 1905 р.] одхиляється дедалі направо (М. Коцюбинський).
5. тільки недок. Пас. до відхиля́ти 1, 3.
Без позитивного рішення екологічної складової проект відхиляється або спрямовується на доопрацювання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)