відціджувати

ВІДЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЦІДИ́ТИ, іджу́, і́диш, док., що.

Проціджуючи, відокремлювати що-небудь тверде від рідини.

Полуниці промивають, пересипають цукром, потім відкидають на сито або друшляк і відціджують сік (з наук.-попул. літ.);

Незабаром і вареники поспіли. Балашиха одцідила їх на друшляк і подала на стіл (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Та чую, не позакладало. – Відціджував з різкої напруженої мови правдиві слова, не спускаючи погляду з рухливого обличчя Сніженка (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. відціджувати — відці́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відціджувати — -ую, -уєш, недок., відцідити, -іджу, -ідиш, док., перех. Проціджуючи, відокремлювати що-небудь тверде від рідини; зливати рідину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відціджувати — Відці́джувати, -джую, -джуєш; відціди́ти, -ціджу́, -ці́диш, -дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відціджувати — ВІДЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЦІДИ́ТИ, іджу́, і́диш, док., перех. Проціджуючи, відокремлювати що-небудь тверде від рідини; зливати рідину. Полуниці промивають.., пересипають цукром.., потім відкидають на сито або друшляк і відціджують сік (Укр.  Словник української мови в 11 томах