відчесаний
ВІДЧЕ́САНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відчеса́ти.
У “Венеціанському портреті молодої жінки” А. Дюрер підкреслив красу мідно-рудого волосся, розділеного прямим проділом, відчесаного до потилиці (з навч. літ.);
Мені подобаються японські собаки з відчесаним наперед коміром (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)