відчинюваний

ВІДЧИ́НЮВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відчи́нювати.

Збиті з необхватних колод, невідь-якою силою відчинювані й зачинювані, вони [ворота] важко висіли в прорубі валу, мовби чатуючи на тих, хто пройде крізь них (П. Загребельний);

Необхідно привести в справний стан двері, відчинювані вікна кабіни управління і машинного відділення (з мови документів);

Коли злодій намагався ввійти в будинок, відчинювані двері натискали на важіль, і деренчав дуже голосний і дражливий дзвоник (із журн.);

// відчи́нювано, безос. пред.

Денис добре пам'ятав, що він замісто [замість] замка заложив кілок. Тепер кілочок було витягнено, – видко було, що ворота відчинювано (Б. Грінченко).