відчіплювач
ВІДЧІ́ПЛЮВАЧ, а, ч., спец.
1. Робітник, що займається відчіплюванням чого-небудь.
До бригади, крім пілотів, входили шість мотористів бензопил, чотири чокерувальники, відчіплювач, допоміжний робітник, два кряжувальники та оператор лісонавантажувача (з наук.-попул. літ.);
Відчіплювач вагонеток.
2. Пристрій для відчеплення чого-небудь.
Відчіплювач бомб звільняє підвішену до літака бомбу (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)