Словник української мови у 20 томах

відчіплювач

ВІДЧІ́ПЛЮВАЧ, а, ч., спец.

1. Робітник, що займається відчіплюванням чого-небудь.

До бригади, крім пілотів, входили шість мотористів бензопил, чотири чокерувальники, відчіплювач, допоміжний робітник, два кряжувальники та оператор лісонавантажувача (з наук.-попул. літ.);

Відчіплювач вагонеток.

2. Пристрій для відчеплення чого-небудь.

Відчіплювач бомб звільняє підвішену до літака бомбу (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відчіплювач — відчі́плювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. відчіплювач — -а, ч., спец. Робітник, який відчіплює що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчіплювач — ВІДЧІ́ПЛЮВАЧ, а, ч., спец. Робітник, що займається відчіплюванням чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах