відшарований

ВІДШАРО́ВАНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до відшарува́ти¹.

Зростаючий тиск пари додатково прогинає поверхню відшарованої плівки й збільшує об'єм під нею (з наук. літ.);

Укріплення ґрунту, відшарованого від основи, здійснюється механічним способом (клямерами) (з наук.-техн. літ.);

Застосування дрібнозернистого бетону з комплексною добавкою для відновлення відшарованого захисного шару мостових залізобетонних конструкцій дає відчутний економічний ефект (із журн.).

ВІДШАРО́ВАНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до відшарува́ти².

В кухні .. стояла новісінька балія і біля неї відшароване відро з літеплом (І. Сенченко);

Ретельно відшарований посуд.

Значення в інших словниках

1. відшарований — відшаро́ваний 1 дієприкметник відокремлений відшаро́ваний 2 дієприкметник вичищений  Орфографічний словник української мови
2. відшарований — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відшарувати I. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відшарувати II. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відшарований — ВІДШАРО́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшарува́ти¹. ВІДШАРО́ВАНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відшарува́ти²; // У знач. прикм. В кухні.. стояла новісінька балія і біля неї відшароване відро з літеплом (Сенч., Опов., 1959, 62).  Словник української мови в 11 томах