відшарування
ВІДШАРУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія і стан за знач. відшарува́ти¹ і відшарува́тися.
Важливою проблемою акушерства залишається передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (з наук. літ.);
Механізм відшарування наплавленого металу від основного до цього часу повністю не з'ясований (з наук. літ.);
Загальні содові ванни призначають дітям віком після 12 років. Ванни сприятливо діють на роговий шар шкіри, сприяють відшаруванню відмерлих клітин (з навч. літ.).
2. Те саме, що ві́дшарок.
Тиск газів у мікропорах підвищується, пори ростуть, об'єднуються і перетворюються у тріщини та відшарування (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)