Словник української мови у 20 томах

відшарування

ВІДШАРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. відшарува́ти¹ і відшарува́тися.

Важливою проблемою акушерства залишається передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (з наук. літ.);

Механізм відшарування наплавленого металу від основного до цього часу повністю не з'ясований (з наук. літ.);

Загальні содові ванни призначають дітям віком після 12 років. Ванни сприятливо діють на роговий шар шкіри, сприяють відшаруванню відмерлих клітин (з навч. літ.).

2. Те саме, що ві́дшарок.

Тиск газів у мікропорах підвищується, пори ростуть, об'єднуються і перетворюються у тріщини та відшарування (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відшарування — відшарува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відшарування — Отслоение — scaling — Abblättern, Abplatzen — відділення шарів гірськихгірських порід пощодо|з площинам напластування над виробленим простором під дією власної ваги та гірничого тиску.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. відшарування — -я, с. Дія та її результат за знач. відшарувати I й відшаруватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відшарування — ВІДШАРУВА́ННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. відшарува́ти¹ й відшарува́тися¹. Важливим завданням є.. розробка нових методів лікування такої тяжкої хвороби, як відшарування сітківки (Наука.., 12, 1960, 24).  Словник української мови в 11 томах