Словник української мови у 20 томах

відшукуваний

ВІДШУ́КУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відшу́кувати.

Специфіка сучасної епохи, мабуть, найяскравіше виявляється в тому, що принцип корисності набув статусу глобального. Можливо, саме в цьому і полягає відшукуваний нами головний чинник сучасної екологічної кризи (з наук. літ.);

Величина теплових потоків між Землею і атмосферою і температурний режим межі між ними не задаються апріорі, а є відшукуваними величинами (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відшукуваний — відшу́куваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови