відщепенство
ВІДЩЕПЕ́НСТВО, а, с.
Відрив від певного суспільного середовища.
Пізнаєш і ту доконечну неправду, яку Скарга поклав у тій-таки передмові до короля про кількаразове відщепенство греків з руссю від латини (з публіц. літ.);
В Україні незрідка панують національний нігілізм та відщепенство (з навч. літ.);
Ідеологи міжцивілізаційних конфліктів навіть прогнозували майбутнє відщепенство православної Греції від структур ЄС і НАТО в контексті того, що це “випадковий” член єдиної Європи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)