Словник української мови у 20 томах

відщеплювання

ВІДЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відще́плювати і відще́плюватися 1, 3.

Після відщеплювання фосфату креатин перетворюється в креатинін, який як шлак виводиться через нирки (з наук. літ.);

Зміна фізичних властивостей середовища приводить до відщеплювання цинку і розпаду кристалічного неактивного інсуліну на окремі молекули (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Албанська влада Косова побоюється відщеплювання сербських анклавів від території самопроголошеної республіки (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відщеплювання — відще́плювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відщеплювання — -я, с. Дія за знач. відщеплювати й відщеплюватися 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відщеплювання — ВІДЩЕ́ПЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відще́плювати й відще́плюватися 1, 3.  Словник української мови в 11 томах