відійняти —
відійня́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відійняти —
див. віднімати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відійняти —
ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИ розм. (перев. з рук, силоміць). — Док.
Словник синонімів української мови
відійняти —
ВІДІЙНЯ́ТИ див. відніма́ти.
Словник української мови в 11 томах
відійняти —
Відіймати, -маю, -єш сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.
Словник української мови Грінченка