Словник української мови у 20 томах

відікрасти

ВІДІКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., розм.

Непомітно, потай повернути собі щось викрадене кимось.

Мій дід .. показав свій норов: уночі відікрав у пана апостолів і порізав їх на дрова (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)