відіпхнений

ВІДІ́ПХНЕНИЙ, ВІДІ́ПХНУ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відіпхну́ти.

Микола, одіпхнутий валкою, опинився у золі (В. Винниченко);

Доля Мойсея-пророка, “відіпхнутого своїм народом”, стала тією духовною ситуацією й тим архетипом, який допоміг Франкові синтезувати емоційний і раціональний досвід власного життя (з наук.-попул. літ.);

// віді́пхнуто, безос. пред.

Плота нема під берегом. Його відв'язано й відіпхнуто майже на середину озера (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. відіпхнений — віді́пхнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відіпхнений — відіпхнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відіпхнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відіпхнений — ВІДІ́ПХНЕНИЙ, ВІДІПХНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відіпхну́ти.  Словник української мови в 11 томах