Словник української мови у 20 томах

від'їзний

ВІД'ЇЗНИ́Й, а, е.

Пов'язаний із від'їздом.

Через чотири дні патріарх відправив у новозбудованій братській церкві від'їзну літургію і попрощався з паствою (З. Тулуб);

Від'їзні клопоти у родині ще тривали (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. від'їзний — від'їзни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. від'їзний — -а, -е. Пов'язаний з від'їздом.  Великий тлумачний словник сучасної мови