Словник української мови у 20 томах

візига

ВІЗИ́ГА, и, ж.

Продукт, вигот. із сухожилля та зв'язок, розташованих уздовж хребта осетрових риб.

Кулеб'яка з візигою – старовинна російська страва (із журн.);

Голови, плавники, візига та ін. використовуються для виготовлення рибного бульйону (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)