візія
ВІ́ЗІЯ, ї, ж.
1. Те саме, що при́вид; примара.
– Та невже ж ви вірите у візії? (І. Кулик);
В уяві Мотрі вирисовується візія червоних хмарок... (Ірина Вільде);
// Ілюзія, міраж.
Ця команда замикала візію й переключала її в реальність. Ба, вони обидві, візія й реальність, пливли якийсь час вкупі, взаємно перетинаючись під цю команду (І. Багряний);
В кінці червня .. моя будівельна візія перевтілилась у цілком наглядну, кольору сірого каменю, червоної цегли, темно-зеленого накриття зі широкими, передніми, замазаними вікнами, подобу (У. Самчук).
2. Роздуми, осмислення, самоаналіз.
“І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить”. Ця романтична Шевченкова візія суперечила поширеному в тодішній опінії в українофільських колах погляду на Україну як на “дорогу покійницю” (з наук. літ.);
На сучасну пору українські рефлексії історії і культури викладаються в публіцистичних жанрах. Ця візія позначена відверто тенденційним і дещо спрощеним уявленням про генезу й історичну динаміку культурного життя (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)