військкоматівський
ВІЙСЬККОМА́ТІВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до військкома́т.
Хвилювався він дуже – і від бажання пошвидше прочитати те, що дав професор Никодан, і від несподіваної, але такої закономірної військкоматівської повістки (О. Тесленко);
Дослідник використовує матеріали трьох центральних архівів України, п'яти обласних і дванадцяти районних військкоматівських архівів та фондосховищ наукових бібіліотек (з наук. літ.);
18-річний чоловік проходив військкоматівську медичну комісію, і терапевт помітив, що в нього нерегулярний пульс (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)