Словник української мови у 20 томах

вікторина

ВІКТОРИ́НА, и, ж.

Пізнавальна гра у вигляді відповідей на питання (усні або письмові) з певних галузей знань.

Коли б у вікторині стояло питання – якою мовою здебільшого говорять на варшавських вулицях? – певно, не знайти б жодної людини, яка сумнівалась би відповісти, що на варшавських вулицях говорять здебільшого, розуміється, польською мовою (Б. Антоненко-Давидович);

Вікторина тривала довго. Перелічували все те, що мама вже присилала Юрчикові. Та коли відкривали посилку, виявлялося, що мати вигадала щось нове, аби потішити свого синочка (П. Загребельний);

Спробу перевірити свої здібності, ерудицію, кмітливість і просто потренувати пам'ять мали представники євроклубів під час проведення всеукраїнської вікторини “Що я знаю про ЄС”, яку організувала громадська організація “Європейський дім” (із журн.);

Літературна вікторина.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вікторина — (від лат. victoria — перемога) гра у формі питань і відповідєй з різних галузей знань  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. вікторина — -и, ж. Гра у відповіді на питання (усні або письмові) з певних галузей знань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Вікторина — жін. до вікторин, віта... (див. ще Впсторія); Рина.  Власні імена людей. Словник-довідник
  4. Вікторина — Віктори́на іменник жіночого роду, істота ім'я  Орфографічний словник української мови
  5. вікторина — ВІКТОРИ́НА, и, ж. Гра у відповіді на питання (усні або письмові) з певних галузей знань.  Словник української мови в 11 томах