Словник української мови у 20 томах

вімана

ВІМА́НА, и, ж.

1. В індійській архітектурі – святилище: храм чи його головна, найсвятіша культова частина.

Ядро індуїстського храму становило кубічне святилище – вімана – з основним приміщенням та вежею (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Міфічний літальний апарат, який своєю формою нагадує індійський храм.

Існують у міфах вімани, велетенські, “як храм”. Піднявшись, вімана одразу перетворювалася на “перлину в небі” (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вімана — -и, ж. У індійській архітектурі – храм або його головна частина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вімана — (санскр. — святиня) Святилище в архітектурі Індії стародавніх і середньовічних часів, яке розташоване під шикхарою. Відзначалось маленькими розмірами, являлось місцем поклоніння, а не молитов.  Архітектура і монументальне мистецтво