вімана
ВІМА́НА, и, ж.
1. В індійській архітектурі – святилище: храм чи його головна, найсвятіша культова частина.
Ядро індуїстського храму становило кубічне святилище – вімана – з основним приміщенням та вежею (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Міфічний літальний апарат, який своєю формою нагадує індійський храм.
Існують у міфах вімани, велетенські, “як храм”. Піднявшись, вімана одразу перетворювалася на “перлину в небі” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)