віньєтка
ВІНЬЄ́ТКА, и, ж.
Прикраса у вигляді невеличкого малюнка або візерунка в книжці, альбомі і т. ін.
Хороші речі галицькі роботи на дереві, але надто дорогий дарунок – се “Рідний край”, і як гарно зроблені фотографії! Тільки до нього бракує віньєтки (Леся Українка);
Це було розкішне видання – на гарному папері з віньєтками та заставками (Ю. Смолич);
Безсонов бере в руки ще одну порожню оправу. Вона чорна, ніби вугільна, й простіша з вигляду – без візерунків, без віньєток (А. Михайленко).
Словник української мови (СУМ-20)