віпраксин

ВІПРАКСИ́Н, у, ч., фарм.

Водний з додаванням гліцерину розчин отрути гадюки звичайної, який застосовують для лікування невралгії, артритів і т. ін.

Віпраксин вводять, як правило, під шкіру в ділянці хворого органу – в місце найбільшої болючості (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. віпраксин — -у, ч., фарм. Водний розчин отрути гадюки із протизапальною, болезаспокійливою та розсмоктувальною дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови