віреле
ВІРЕЛЕ́, невідм., с.
Старовинна музично-поетична форма, близька до балади; відома у Франції з XII ст.
Віреле, яке використовували в своїй творчості трубадури, вирізняється трирядковою строфою (третій рядок укорочений), однаковим римуванням та приспівом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)