вірнопідданський
ВІРНОПІ́ДДАНСЬКИЙ, а, е.
Власт. вірнопідданому.
Я люблю круля! – вигукує Барон, його ніздрювате, немов побите селітрою, обличчя червоніє від догідливості, він зизом поглядає на панів – чи всі чули його вірнопідданські зойки, і без тосту перехиляє келих (Р. Іваничук);
Шкільна адміністрація прагнула всіма способами поставити навчання в народній школі так, щоб учні виховувалися у вірнопідданському дусі (з наук. літ.);
Вірнопідданські погляди.
Словник української мови (СУМ-20)