віротерпимість
ВІРОТЕРПИ́МІСТЬ, мості, ж.
Абстр. ім. до віротерпи́мий.
– Я пробував вірно служити своєму королю Зигмунту. Це благородний король, він мудро править державою, відзначається великою віротерпимістю, покровительствує мистецтвам і наукам, але він страшенно нерішучий і боязкий, ваша величність (П. Загребельний);
17 квітня 1905 р. цар Микола ІІ видав Маніфест про віротерпимість, яким дозволяв громадянам вільно переходити з православ'я до інших християнських конфесій та визнавав релігійні права розкольників (з наук.-попул. літ.);
У своїй діяльності серед некатолицького населення францисканці відзначалися віротерпимістю (з наук.-попул. літ.);
Прикордонне розташування України на стику різних культурних зон сприяло встановленню традицій національного миру та віротерпимості. Ані європейський, ані мусульманський світ не вбачають в Україні джерела загрози (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)