віртуальний
ВІРТУА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. спец. Який може або має виявлятися за певних умов.
Віртуальні стани виникають звичайно під час зіткнення мікрочастинок (з наук. літ.);
Віртуальне переміщення;
Віртуальний елемент системи;
// Можливий, уявний, здатний заступати собою що-небудь.
Нью-Йорк уже настільки злився зі своїм експортним образом хмарочосів та нетрів, що інакше це місто і уявити не можна. Мартін Скорцезе експлуатує цей віртуальний імідж дуже винахідливо: будує на ньому драматургію своїх картин (з публіц. літ.);
У роботі розглядаються властивості фразеологізмів і дається визначення фразеологізму як віртуального знака мовної системи з позиції загальної фразеології (з наук. літ.).
2. інформ. Який не має фізичного втілення або відрізняється від реального, наявного, такого, що існує.
Основна мета роботи полягає у дослідженні можливостей та властивостей віртуальних паралельних просторів, створених на базі локальних або глобальних мереж (з наук. літ.);
// Комп'ютерний.
На сайті сьогодні міститься понад 700 назв лише українськомовних книг. Це єдина віртуальна книгарня в Україні (із журн.);
Цього тижня спеціальний підрозділ для боротьби з хакерами виявив і затримав найбільшого в історії віртуального злодія (з газ.);
Віртуальні ігри;
// Який не існує, несправжній.
Для дискредитації суперника пропонують створити кілька віртуальних соціологічних центрів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)