Словник української мови у 20 томах

вісмутовмісний

ВІСМУТОВМІ́СНИЙ, рідше БІСМУТОВМІ́СНИЙ, а, е.

Який містить вісмут.

Вісмутовмісна порода;

Вісмутовмісні сполуки.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вісмутовмісний — вісмутовмі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вісмутовмісний — -а, -е. Який містить вісмут.  Великий тлумачний словник сучасної мови