віспощепій
ВІСПОЩЕПІ́Й, я́, ч., іст.
Той, хто щепить віспу.
Віспощеплення у доземський час .. провадилося волосними віспощепіями з селян, яких було звичайно по одному на волость (з наук. літ.);
На допомогу лікареві наймалися віспощепій і акушерка з платнею по 60 карбованців на рік. При епідеміях наймали додатково двох фельдшерів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)