Словник української мови у 20 томах

вітакрил

ВІТАКРИ́Л, у, ч.

Полімерний цемент, що використовується як композитний матеріал для пломбування зубів.

Іономірний цемент вітакрил складається з порошку та рідини. Порошок являє собою дрібнодисперсне алюмофторсилікатне скло, а рідина – 50-відсотковий водний розчин поліакрилової кислоти (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вітакрил — вітакри́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови