віталізм
ВІТАЛІ́ЗМ, у, ч.
Напрям у біології, що пояснює життєві процеси дією надприродної “життєвої сили”, яка нібито є в організмах.
Віталізм (тобто вчення про життєву силу) на початку XIX століття визнавався більшістю вчених хіміків, незважаючи на те, що він був абсолютно несумісний з атомно-молекулярним вченням (з наук.-попул. літ.);
// перен. Життєва сила, життєздатність.
Довженківський “синтез” – синтез свідомо-несвідомої ідеї (розумності) й віталізму (життєвої сили) (з наук. літ.);
Для необмеженої експансії живого дуже важливий момент деякого віталізму, властивий будь-якому живому організму від найпростіших до вищих тварин (з наук. літ.);
Мотиви Гетьманщини, віталізм козацької громади в процесі віднаходження “отчизни” (і реальної, і “горньої”) цілком закономірні (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)