вітекс
ВІ́ТЕКС, у, ч.
Листопадний або вічнозелений деревоподібний кущ родини вербенових заввишки до 10 м із сірувато-зеленим листям та маленькими білими, жовтуватими, червоними або з відтінками синього кольору квітками.
Деякі види вітексу вирощують як декоративні (з наук.-попул. літ.);
Вітекс поширений у тропіках і субтропіках (з навч. літ.);
Плоди й листя вітексу мають гострий пряний аромат, тому їх додають до м'ясних страв, супів, напівкопчених ковбас, рибних консервів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)