вітрина
ВІТРИ́НА, и, ж.
1. Спеціально обладнане вікно в крамниці, ательє, перукарні і т. ін. з виставленими в ньому зразками відповідних товарів.
Вражала вітрина, де новий чорний оксамит покривали годинники, брошки, шпильки і персні (М. Коцюбинський);
Ідеали взагалі подібні до штучних виставок на вітринах магазинів, їх можна прагнути, мати за зразок, але задовольнятися треба .. подібними до них живими речами (В. Винниченко);
У вітринах крамниць Таня заздрісно розглядала красивих великих ляльок (О. Копиленко);
Вітрини обіцяли все на світі, навіть безсмертя (Ю. Андрухович);
Особливе значення має сюжет вітрини, її оригінальність, які можуть вигідно відрізнити показ товарів торгового закладу від вітрин його конкурентів (з мови документів);
* У порівн. В Терехівці, де ті ж самі люди, здається, живуть од сотворіння світу, і обличчя стереотипні, .. обличчя, як вітрини терехівських крамниць, порожні й засиджені мухами (В. Дрозд);
// Скло в рамі вікна.
Промисловець тяжко сперся на стіл, вп'явши очі в кришталеву прозорість вітрини вікна, рясно вкритого сріблястими слізьми осіннього дощу (Д. Бузько).
2. Спеціально обладнане місце (перев. дошка, скринька, стенд) з виставленими експонатами, газетами, оголошеннями і т. ін.
Дійшовши до однієї вітрини для оголошень, він став вибирати, куди б піти ввечері (В. Самійленко);
Експресія, виразність, майстерність художнього втілення – це фактори, які визначають психологічний вплив вітрини (з навч. літ.);
Вітрина із свіжою газетою завжди привертає увагу читачів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)