Словник української мови у 20 томах

вітриніт

ВІТРИНІ́Т, у, ч.

Найбільш поширений і важливий мікрокомпонент у складі кам'яного вугілля, який має рівну поверхню та сірий колір різних відтінків.

Вітриніт має середню порівняно з іншими групами мікрокомпонентів відбивну здатність, яка зростає в міру збільшення вуглефікації (з наук. літ.);

Вітриніт крихкий і при натисненні легко тріскається й розколюється на прямокутні призми або на дуже дрібні уламки, що скупчуються у вигляді тонкого пилу (з навч. літ.);

Вміст вітриніту у вугіллі Донбасу становить 85–95 відсотків (з навч. літ.);

Вітриніт звичайно утворюється зі стовбурів, гілок, коріння й листя дерев (з навч. літ.);

Пористість вітриніту.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вітриніт — -у, ч. Групова назва двох мінералів – колініту і телініту.  Великий тлумачний словник сучасної мови