вітристий
ВІТРИ́СТИЙ, а, е.
1. Багатий на вітри.
Хіба ж і не щастя після пісної дороги, після сухарів та цибулі .. натьопатись, нарешті, смачної гарячої страви, набратися сили, без якої людину вітром зіб'є в цій вітристій Каховці (О. Гончар);
// З вітром.
Тільки мене цей вітристий дощ любить (із журн.).
2. перен. Те саме, що ві́тряний 2.
І вік наш шалений, і день наш вітристий, І сниться поетам Тарас (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)