вітрозапильний
ВІТРОЗАПИ́ЛЬНИЙ, а, е, бот.
Який запилюється за допомогою вітру.
У вітрозапильних рослин квітки дрібні, малопомітні, із спрощеною непоказною оцвітиною (з наук. літ.);
Всі хвойні – вітрозапильні рослини, насінини утворюються в шишках чи шишкоягодах у рік цвітіння або на другий–третій рік (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)