вітролом
ВІТРОЛО́М, у, ч.
Те саме, що бурело́м.
Може, вітролом у вас пройшов... (С. Скляренко);
Гармати грузнуть. Валить вітролом. І треба ж так, щоб зливи саме впали! (Л. Костенко);
Повалені вітроломами дерева захаращували путь, як трупи на бойовищі (П. Панч);
Місцями не було ніякої змоги перейти такий вітролом і доводилось його обминати (О. Донченко);
На світанку Сава .. подався на взлісся [узлісся] назбирати вітролому, щоб зготовити сніданок (К. Гордієнко);
* У порівн. Впали ґазди куди котрий, як вітроломи від бурі (Марко Черемшина).
Словник української мови (СУМ-20)